Драбівська центральна районна лікарня
19800 Україна Черкаська обл. смт Драбів вул. Садова, 1

Реформи

Медицина країн Балтії в умовах реформування – чого очікувати українцям


     В Україні на даний час проходить складний процес реформування різних ланок суспільства з метою інтеграції у Європейську спільноту . В тому числі проходить і реформування системи охорони здоров’я України. Найперше правило лікаря – «Не нашкодь!», тому вважаю, що необхідно вивчати досвід своїх колег, щоб запобігти помилок та створити ефективну систему охорони здоров’я, спрямовану на якісну медичну допомогу, на задоволення потреб пацієнта, стимулювання населення до збереження власного здоров’я та захист професійної діяльності медичних працівників, підвищення їх мотивації до роботи в медичній галузі.
     З метою вивчення різних систем охорони здоров’я, розвитку міжнародного волонтерського руху, розвитку міжнародних партнерських відносин, а також ознайомлення з культурною спадщиною європейських країн з 23 по 30 квітня 2017 року відбулась міжнародна поїздка до Литви, Латвії, Естонії «Гуманітарно – медична співпраця». Організаторами поїздки виступили Всеукраїнська молодіжна громадська організація "Серце до серця",  Литовський національний центр крові, Естонська громадська організація «Серце до серця", за підтримки Посольства Литовської Республіки в Україні.
     До складу української делегації була включена і я, як головний лікар Драбівської ЦРЛ. У складі делегації відвідали 5 країн –Литву, Латвію, Естонію, Фінляндію, Польщу . Медична програма була у Литві, Латвії, Естонії. Литва, м. Вільнюс. Чисельність населення близько 2 млн 800 тис , у Вільнюсі 500 тис.
     Система охорони здоров’я в Литві побудована за принципом страхової медицини, відповідно до якого будь-які медичні послуги, що надаються лікувальними закладами, мають бути сплачені за рахунок державного або приватного страхування. Якщо випадок не є невідкладним, то така допомога надається лише після того, як особа доведе платоспроможність. Якщо медична допомога має бути надана за терміновими показами, а у пацієнта відсутня страховка, йому надається рахунок на обов’язкову сплату.
     Лікувальні заклади є підприємствами, які мають власноруч заробляти кошти на господарство, розвиток та заробітну платню. Заборонено витрачати кошти лікарні на будь-які потреби, окрім реінвестицій та потреб лікарні. А керівником має бути менеджер з необов’язковою медичною освітою.
     Заробітна платня у медичних сестер сягає близько 1000 євро, у лікарів 1000-1500, молодший медичний персонал 600-700 євро. Близько 20% від заробітної платні перераховується на медичну страховку.

      У Республіці Литва донором крові бути почесно.Донорство підтримується на державному рівні. Майже всі громадяни є донорами органів, всі занесені до європейської бази даних донорів. Президент Даля Грибаускайте також є донором. Донори здають кров безкоштовно та вважається, що це показує активну відповідальну соціально-громадянську позицію. Негромадянин Литви також може здавати кров як донор та у разі отримання звання почесного донора – понад 40 разів, (до речі , чоловіки мають право здавати кожні два місяці, а жінки кожні чотири), має право отримати громадянство. Почесний донор отримує доплату від держави у розмірі 116 євро щомісяця.
 

     Здаю кров як іноземний донор, занесена в міжнародний реєстр донорів.
     Литовський національний центр крові є підприємством, яке збирає кров у донорів, готує компоненти крові та видає на замовлення лікарням за відповідну оплату. Пункти збору крові організовані навіть в великих торгівельних центрах. В центрі крові працює медична інформаційна система з розподілом доступу до даних від реєстратора до керівника закладу. Всі донори автоматично потрапляють до загальної бази даних. Як розповіли нам колеги, з вересня 2017 року планується запустити он-лайн сервіс запису донорів. Також донор може відслідкувати в якому закладі його кров використана. У Литовському центрі крові працює сучане лабораторне обладнання , яке може визначати віруси у низьких концентраціях, навіть при наявності 1-2 копій.

 

 

 

 

   

     Із директором литовського національного центру крові Joana Bikulčienė - дарую малюнок сина Назара «Подаруй життя прямо із серця».
 

     Зустріч пройшла в теплій дружній обстановці. Відчувалась підтримка, співчуття та розуміння литовцями ситуації, що склалася в наслідок військових дій на сході України, а керівництво центру з самого початку відвідує прифронтові міста та райони, такі як Сєверодонецьк, Попасна та інші й допомагає створити центри крові, передає гуманітарну допомогу зібрану співробітниками центру тощо. Латвія,м. Рига
     Чисельність населення близько 1 млн 900 тис, у Ризі – близько 700 тис.
     Відвідування Університетської лікарні м. Рига ім. Пауля Страдиня розпочалось із зустрічі з представниками Посольства України в Латвії та керівництвом лікарні. Керує лікарнею так зване Правління у складі Голови правління (лікар - неонатолог),головного лікаря і керівника фінансово-кадрової служби.


З головою правління Університетської клініки ім. Пауля Страдиня  м. Рига.

     Нас познайомили з принципами реформованої системи охорони здоров’я країни, яка і досі змінюється, історією та роботою закладу, розповіли про перспективи розвитку лікарні та дали можливість відвідати діючі відділення.
     З 1992 року розпочалось реформування системи охорони здоров’я Латвії. Сьогодні працює наближена до ринкової система охорони здоров’я (існують лікарняні каси в яких акумулюються кошти), що внесла абсолютно нові соціальні відносини. У Латвії на охорону здоров’я від ВВП виділяється 3,4%. Враховуючи пацієнтські внески цей показник збільшується до 5,6%, що є одним з найнижчих показників в Європі. Латвія витрачає в медичній сфері 1030 євро на душу населення.
     Медичне обслуговування надається як державними, муніципальними, так і приватними установами або лікарнями, що мають власну приватну практику. З бюджету Латвії оплачується «гарантований набір медичних послуг». Окремого оподаткування на медицину не існує, фінансування відбувається із загальнодержавного бюджету.
     Існує система сімейних лікарів – фахівців широкого профілю – це близько 1300 сімейних лікарів. Кожен сімейний лікар отримує від держави в середньому 4000 євро на місяць, а пацієнт додатково сплачує сімейному лікарю чи фахівцю за прийом «пацієнтський внесок» – від 1,42 до 10 євро.
     Після запровадження такої моделі охорони здоров’я латвійцям стало практично неможливо потрапити на прийом до вузького фахівця за направленням сімейного лікаря через наявність так званих квот (це соціальні групи населення – багатодітні, пенсіонери, люди з інвалідністю, депортовані в Сибір у 1941-1943 роках, ліквідатори аварії на ЧАЕС та інші) на безкоштовне обстеження та амбулаторні послуги за рахунок держави.
     
Наприклад, після операції на серці наступний огляд кардіолога за записом можливий через 3-4 місяці; безкоштовна операція при захворюванні такому, як катаракта з заміною кришталика за державний кошт – черга 3-4 роки і т.п. На прийом до лікаря вузького фаху можна потрапити тільки за направленням сімейного лікаря за попереднім електронним записом . Доплата лікарю - спеціалісту за прийом за направленням сімейного лікаря складає від 1 до 5 євро,самозвернення до вузького фахівця  оплачується через касу в розмірі 35 євро.Черга до вузьких фахівців 2-3 місяці, до сімейного лікаря  до 2 тижнів. Виклики додому здійснюються у виключних випадках за рішенням сімейного лікаря (1-2 на рік  в 1 сімейного лікаря). Вузькі фахівці виклики вдома не обслуговують.
     Інфекційні стаціонари лікують і хворих на ВІЛ-інфекцію,на туберкульоз. Окремо протитуберкульозної лікарні немає. У клініці, яку ми відвідували є стаціонарне відділення фтизіатрії на 35 ліжок , але воно використовується тільки на 60%, тому його планують скоротити.
     Заробітна платня лікаря на поліклінічному прийомі близько 1000 євро.  В стаціонарі хірургічного профілю медична сестра отримує 4 євро за годину з графіком чергування подобово через дві доби, лікар такого відділення 5 євро за годину. За кожен візит пацієнта, або завершений випадок у стаціонарі лікарям іде ще оплата близько 10 євро із страхової каси і близько 5 євро від пацієнта через касу. Нічні години чергувань оплачуються лише на 75% від основної погодинної ставки у зв’язку із низьким навантаженням у нічний час. Чергують усі лікарі , крім керівного складу (конфлікт інтересів між працівником і керівником) .
     Довідково: Університетська лікарня в м. Рига названа на честь її засновника Пауля Страдиня та відкрита у 1910 році. Лікарня побудована за блочною системою і налічує понад 40 корпусів. Близько 20 відділень хірургічного та терапевтичного профілю, що надають допомогу всім мешканцям Латвії. Виконуються як «прості» оперативні втручання, так і пересадки органів – серця близько 30 на рік, нирок, печінки. Ведення медичної документації відбувається в медичній інформаційній системі з дублюванням у паперовому вигляді. Всі реєстратори виконують функції роботи з клієнтами від заведення медичної карти до функцій касира. Відвідування лікаря поліклініки відбувається за записом та упорядковане простою електронною чергою з талоном-номером.
 
            

Електронна реєстрація на прийом до лікаря         Пневмопошта для доставки аналізів чи ліків

     Університетська лікарня ім. П. Страдиня є однією з найбільших лікарень Латвії. Ця лікарня надає медичну допомогу дорослому населенню, а для дітей існує окремий педіатричний шпиталь. Будуються надсучасні корпуси оснащені за останнім словом техніки та на прикладі кращих лікарень Європи. Відкриття першого корпусу заплановане на 1 червня 2017 року. Інші чотири будуть побудовані до 2020 року. Це буде потужний лікарняний комплекс с надсучасним обладнанням, наприклад із системою пневмопошти, якою у спеціальних контейнерах аналізи направляються до лабораторії з будь-якого відділення, або пересилаються ліки із складу за запитом медичної сестри чи лікаря. Старі корпуси лікарні планують передати медичному університету для навчального процесу студентів. Естонія, м.Таллінн.
     Загальна чисельність населення близько 1млн 300тис, з них 400 тис проживає у Таллінні.
     За медичною структурою уся країна поділена на 4 округи, які обслуговуються великими лікарнями. Менші лікарні утримуються за рахунок коштів територіальних громад, громадами ж формується і їх стуктура у відповідності до потреб та фінансових можливостей кожної територіальної громади. Проблемним є надання медичної допомоги на островах через низьку транспортну доступність (паром або гелікоптер)
     В м. Таллінн столиці Естонії спілкувались з колегами Північно- Естонської лікарні , що є однією з найпотужніших лікарень та об’єднала в собі кілька десятків лікарень та амбулаторій під керівництвом ради у складі голови, медичного та фінансового директорів

     Слід відмітити, що Естонія у 2016 році  визнана найелектроннішою країною світу, де за допомоги електронного паспорту мешканця країни (ІD карти) відбуваються всі процеси від проїзду в громадському транспорті ,який для громадян Естонії є безкоштовним і закінчуючи медичною документацією та електронним підписанням всіх існуючих державних документів.
     Естонія ввела в дію електронні медичні картки ще у 2008 році, ставши першою державою в світі, де на національному рівні була повністю впроваджена дана система із записами, які охоплюють історію пацієнта (98% населення) від самого народження. Також Естонія впровадила механізм обміну медичною інформацією для завантаження всієї медичної документації в цю систему. Кожен пацієнт (включно з іноземними громадянами) може побачити свою електронну медкартку, увійшовши в систему Minu e-tervis («Моє електронне здоров'я») за допомогою електронного посвідчення особи або пароля , що ідентифікується за допомогою мобільного телефону.
     Ще на початку 2000-х була створена лікарняна каса, що контролює відшкодування та доплати пацієнтами, якість надання медичних послуг. Щомісяця сплачується фіксований внесок в лікарняну касу, який складається з брутто заробітної платні помножений на коефіцієнт 0,16 (на сьогодні в середньому це 150 євро). Додаткові послуги (перебування в палаті, харчування, товари медичного призначення тощо пацієнти сплачують додатково).
     Північно-Естонська лікарня надає високо-спеціалізовану медичну допомогу другого та третього рівня складності. Майже всі види медичної допомоги тут представлені, окрім офтальмології.


     Завідувач відділення нуклеарної медицини Сергій Назаренко (естонець українського походження) знайомить нас із структурою клініки.
     
Запроваджена система надання медичної допомоги первинного рівня сімейними лікарями та педіатрами. Цікаво, що сімейний лікар або педіатр має право відвідати хворого вдома, але це відбувається вкрай зрідка (один-два випадки на рік, якщо лікар вважає це за потрібне), а в вихідні дні консультує лише телефоном або через інтернет. Діти, що потрапляють до приймального відділення за бажанням батьків та за направленням педіатра, оглядаються медичною сестрою, яка визначає чи потрібна консультація лікаря і навіть може відправити до сімейного лікаря або педіатра для спостереження. Гострі випадки одразу потрапляють до палат інтенсивної терапії. Якщо загрози життю дитини немає, батьки з дитиною можуть чекати поки звільниться лікар до 1,5-2 годин. В стаціонарі перебування родичів в палаті є платним. Батьків з дітьми також (мати може знаходитись поруч з дитиною в окремій палаті до 24 годин, батько лише 12) за додаткову платню. Заробітна платня медичної сестри складає 2000-3000 євро, лікаря до 5000 євро.
     Також ознайомились із роботою відділення нуклеарної медицини, де проводиться обстеження та лікування ізотопами.Відділення оснащене найновітнішим обладнанням . Тут створені усі умови для перебування пацієнтів: палати з індивідуальним санвузлом (душ, туалет), телевізор, мікрохвильова піч, холодильник, інтернет , відеоспостереження, телефон, система екстреного виклику медперсоналу, вихід на окремий балкон для зменшення розповсюдження радіації та покращення доступу пацієнтів до свіжого повітря. Для харчування хворих Їжа доставляється у спеціальних контейнерах - термостатах, які складаються з двох частин, у яких їжа зберігається у заданому температурному режимі – гарячому і охолодженому, якщо хворий не може відразу приймати їжу.
     Завідувач відділення анестезіології ознайомив нас  із роботою  оперблоку  та відділення «Хірургії одного дня». У оперблоці є 23 діючих операційні. У передопераційній функціонує величезний монітор на якому різними кольорами відмічається стан операційного процесу у кожній операційній (підготовка до операції, іде операція, закінчено, дезінфекція і т.д), Хворі із відділення хірургії доставляються на власних ліжках, на яких перебувають у відділенні і які їх чекають після виходу з післяопераційної палати. Ковдри для укривання післяопераційних хворих (великі товсті махрові простирадла) підігріваються до 40 градусів за Цельсієм у спеціальному термостаті для комфорту післяопераційних пацієнтів . Відділення «Хірургії одного дня» функціонує для лікування хворих з нескладною хірургічною патологією (наприклад ендоскопічне видалення жовчного міхура), після операції протягом одного дня людина перебуває під наглядом медперсоналу, при потребі отримує процедури, харчування, а увечері родичі забирають пацієнта додому під подальший нагляд сімейного лікаря.


     Передопераційна зала з термостатом для підігріву ковдр
     
А ще існує система підвищення кваліфікації лікарів за власний кошт, коли протягом 2-3 років лікар зобов’язаний виконати певну програму, що складається з міжнародних симпозіумів та конгресів, як доповідач або як слухач, відповідних практичних навичок, різних тренінгів і тому подібне, за що отримує певну кількість балів.Курсів підвищення кваліфікації там немає. При невиконанні даних умов, контракт між лікарнею та лікарем може бути розірвано або заробітна платня зменшена чи не підвищена. Лікарських категорій там немає, виплати за стаж чи шкідливість  відсутні, бо вважається, що все обладнання має високий рівень безпеки.
     Загалом країни Балтії налаштовані досить привітно до українців, відкриті до співпраці, допомагають постраждалим внаслідок війни на сході, як мирним мешканцям так і українським воїнам. Литва однією з перших прийняла поранених з Майдану. В Північно- Естонську лікарню й досі привозять бійців з зони АТО на лікування та реабілітацію.
     Із вдячністю за сприяння Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Серце до серця",  Литовського національного центру крові, Естонської громадської організації «Серце до серця", за підтримки Посольства Литовської Республіки в Україні, Київського міського дитячого діагностичного центру матеріал підготувала

     Головний лікар Драбівської ЦРЛ                                      С.А. Бойко