Комунальне Некомерційне Підприємство Драбівської Районної Ради "Драбівська Центральна Районна Лікарня"
КНП ДРР "Драбівська ЦРЛ"

Міфи та реальність про ВІЛ/СНІД

За оцінками ВООЗ, на Землі близько 36,7 мільйона людей, що живуть з ВІЛ.

2018 року в Україні щодня реєстрували 50 випадків захворювання на ВІЛ-інфекцію, 24 — захворювання на СНІД і дев’ять випадків смерті від хвороб, зумовлених СНІДом. На початок минулого року в країні проживало 244 000 ВІЛ-позитивних людей. 

 

За даними Європейського центру з контролю та профілактики захворюваності та Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я, регіон Східної Європи та Центральної Азії, до якого територіально належить Україна, єдиний у світі, де продовжує зростати кількість нових випадків ВІЛ-інфекції та смертей від СНІДу.

Найвищі рівні поширеності ВІЛ-інфекції зареєстровано в Одеській (898,3 на 100 000 населення), Дніпропетровській (792,6), Миколаївській (743,5) областях, м. Київ (479,0), Київській (447,9), Херсонській (420,1) та Чернігівській (420,4) областях. Але цифри зростають. 

Найчастіше від СНІДу помирають у Дніпропетровській, Одеській та Миколаївській області. Основною причиною смерті у хворих на СНІД залишається туберкульоз — понад 50 % всіх випадків смерті від СНІДу.

Зараз в країні росте жіноча епідемія: у віці від 15 до 25 років дівчата інфікуються вдвічі частіше, аніж хлопці (6,7 % проти 3,6 % від усіх ВІЛ-інфікованих).

У понад 70 % випадків - ВІЛ в Україні передається статевим шляхом. Тому життєво необхідно завжди користуватися презервативами. 

Різниця між ВІЛом та СНІДом

ВІЛ – вірус імунодефіциту людини. Він вражає і поступово знищує клітини імунної системи людини, які захищають організм від інфекцій. ВІЛ призводить до розвитку СНІДу впродовж 8-10 років. При лікуванні цей процес може бути значно довшим.

СНІД – синдром набутого імунодефіциту. Комплекс захворювань, які розвиваються внаслідок руйнування вірусом (ВІЛ) імунної системи.

У ВІЛ є кілька штамів, які з часом здатні змінюватися і мутувати. Нещодавно, американські вчені вперше за 19 років виявили новий штам вірусу імунодефіциту людини. 

Як передається

Будь-який сексуальний контакт без презервативу (анальний, вагінальний чи оральний). Сперма, передеякулят (передсім’яна рідина), вагінальні та анальні виділення можуть стати причиною зараження.
Використання заражених голок і шприців.
Переливання зараженої крові.
Через матір до дитини під час вагітності, пологів та під час грудного вигодовування.
Салон краси, пірсинг та тату-салони можуть стати причиною зараження, якщо майстер погано простерилізував інструменти.
Медичні працівники, працівники поліції та рятівної служби можуть мати ризик інфікування при контакті з кров’ю. 


Як не передається

Слина, мокротиння, сльози, піт, сеча, фекалії та блювотні маси. Через обійми і рукостискання також неможливо заразитися.
Вірус не передається через побутові предмети - посуд, одяг, телефон, унітаз і т.д
ВІЛ не можна підхопити через укуси комах. Комарі, мухи, клопи, воші не можуть переносити вірус імунодефіциту. (Виняток мухи-жигалки).
Не можна заразитись через шерсть кішки, укус собаки чи контакт з дикою твариною.


Що варто знати вагітним

Всі вагітні жінки з ВІЛ-інфекцією повинні починати негайну ВААРТ для запобігання передачі ВІЛ плоду. Передавання вірусу може статися між матір'ю і дитиною під час вагітності, пологів (зараження через кров матері) і при грудному вигодовуванні (причому як від зараженої матері до здорового дитини через грудне молоко, так і від зараженої дитини до здорової матері через покусування грудей під час годування).

Для убезпечення, експерти радять відмовитись від грудного вигодовування.

За статистикою, ВІЛ-інфікована жінка має 40 % шансів народити здорову дитину, навіть якщо не приймає антиретровірусну терапію під час вагітності. Якщо ж приймає, то шанси народити здорову дитину у неї підвищуються до 98 %.

Профілактика

Вакцини проти ВІЛ не існує. 2019 року розроблена вакцина, яка "навчає" імунну систему організму руйнувати оболонку вірусу, але вона ще проходить тестування.

Основним профілактичним засобом є обов'язкове використання презервативів, чистих голок та продезинфікованих інструментів.

Як перевіритись

Простий аналіз крові може підтвердити або спростувати наявність вірусу у організмі.

Результати аналізу можуть бути позитивними (ВІЛ-позитивний статус, що означає наявність вірусу імунодефіциту в організмі) або негативними (ВІЛ-негативний статус, антитіл до ВІЛ не виявлено).

Однак навіть при негативному статусі слід пам’ятати про "період вікна" - час з моменту інфікування до можливості виявити вірус становить 3-6 місяців. Тому лікарі рекомендують зробити повторний аналіз через 3 і 6 місяців після можливого зараження.

Симптоми

У багатьох ВІЛ-інфікованих людей не проявляються жодні симптоми аж до пізніх стадій захворювання. Насправді, вірус може жити в організмі впродовж аж 10 років, або й більше, не викликаючи жодних очевидних проявів. Надмірна втома, діарея, нудота, блювота, лихоманка та виснаження можуть бути серед симптомів, які хворі відчувають на пізніх стадіях – коли хвороба вже прогресувала. Ці симптоми зазвичай викликані опортуністичними інфекціями, з якими ослаблена імунна система не змогла боротись.

Протягом перших 2-х тижнів – 30 днів після зараження, дехто може відчувати гострі симптоми, схожі на симптоми грипу. Важливо пам’ятати, що не кожна інфікована людина відчуває ці симптоми.