A A A K K K
людям із порушенням зору
єдиний номер контакт-центру 0979709977 КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДРАБІВСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ" ДРАБІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
КНП "Драбівська багатопрофільна лікарня" Драбівської селищної ради

Міфи та реальність про ВІЛ/СНІД

За оцінками ВООЗ, на Землі близько 36,7 мільйона людей, що живуть з ВІЛ.

2018 року в Україні щодня реєстрували 50 випадків захворювання на ВІЛ-інфекцію, 24 — захворювання на СНІД і дев’ять випадків смерті від хвороб, зумовлених СНІДом. На початок минулого року в країні проживало 244 000 ВІЛ-позитивних людей. 

 

За даними Європейського центру з контролю та профілактики захворюваності та Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я, регіон Східної Європи та Центральної Азії, до якого територіально належить Україна, єдиний у світі, де продовжує зростати кількість нових випадків ВІЛ-інфекції та смертей від СНІДу.

Найвищі рівні поширеності ВІЛ-інфекції зареєстровано в Одеській (898,3 на 100 000 населення), Дніпропетровській (792,6), Миколаївській (743,5) областях, м. Київ (479,0), Київській (447,9), Херсонській (420,1) та Чернігівській (420,4) областях. Але цифри зростають. 

Найчастіше від СНІДу помирають у Дніпропетровській, Одеській та Миколаївській області. Основною причиною смерті у хворих на СНІД залишається туберкульоз — понад 50 % всіх випадків смерті від СНІДу.

Зараз в країні росте жіноча епідемія: у віці від 15 до 25 років дівчата інфікуються вдвічі частіше, аніж хлопці (6,7 % проти 3,6 % від усіх ВІЛ-інфікованих).

У понад 70 % випадків - ВІЛ в Україні передається статевим шляхом. Тому життєво необхідно завжди користуватися презервативами. 

Різниця між ВІЛом та СНІДом

ВІЛ – вірус імунодефіциту людини. Він вражає і поступово знищує клітини імунної системи людини, які захищають організм від інфекцій. ВІЛ призводить до розвитку СНІДу впродовж 8-10 років. При лікуванні цей процес може бути значно довшим.

СНІД – синдром набутого імунодефіциту. Комплекс захворювань, які розвиваються внаслідок руйнування вірусом (ВІЛ) імунної системи.

У ВІЛ є кілька штамів, які з часом здатні змінюватися і мутувати. Нещодавно, американські вчені вперше за 19 років виявили новий штам вірусу імунодефіциту людини. 

Як передається

Будь-який сексуальний контакт без презервативу (анальний, вагінальний чи оральний). Сперма, передеякулят (передсім’яна рідина), вагінальні та анальні виділення можуть стати причиною зараження.
Використання заражених голок і шприців.
Переливання зараженої крові.
Через матір до дитини під час вагітності, пологів та під час грудного вигодовування.
Салон краси, пірсинг та тату-салони можуть стати причиною зараження, якщо майстер погано простерилізував інструменти.
Медичні працівники, працівники поліції та рятівної служби можуть мати ризик інфікування при контакті з кров’ю. 


Як не передається

Слина, мокротиння, сльози, піт, сеча, фекалії та блювотні маси. Через обійми і рукостискання також неможливо заразитися.
Вірус не передається через побутові предмети - посуд, одяг, телефон, унітаз і т.д
ВІЛ не можна підхопити через укуси комах. Комарі, мухи, клопи, воші не можуть переносити вірус імунодефіциту. (Виняток мухи-жигалки).
Не можна заразитись через шерсть кішки, укус собаки чи контакт з дикою твариною.


Що варто знати вагітним

Всі вагітні жінки з ВІЛ-інфекцією повинні починати негайну ВААРТ для запобігання передачі ВІЛ плоду. Передавання вірусу може статися між матір'ю і дитиною під час вагітності, пологів (зараження через кров матері) і при грудному вигодовуванні (причому як від зараженої матері до здорового дитини через грудне молоко, так і від зараженої дитини до здорової матері через покусування грудей під час годування).

Для убезпечення, експерти радять відмовитись від грудного вигодовування.

За статистикою, ВІЛ-інфікована жінка має 40 % шансів народити здорову дитину, навіть якщо не приймає антиретровірусну терапію під час вагітності. Якщо ж приймає, то шанси народити здорову дитину у неї підвищуються до 98 %.

Профілактика

Вакцини проти ВІЛ не існує. 2019 року розроблена вакцина, яка "навчає" імунну систему організму руйнувати оболонку вірусу, але вона ще проходить тестування.

Основним профілактичним засобом є обов'язкове використання презервативів, чистих голок та продезинфікованих інструментів.

Як перевіритись

Простий аналіз крові може підтвердити або спростувати наявність вірусу у організмі.

Результати аналізу можуть бути позитивними (ВІЛ-позитивний статус, що означає наявність вірусу імунодефіциту в організмі) або негативними (ВІЛ-негативний статус, антитіл до ВІЛ не виявлено).

Однак навіть при негативному статусі слід пам’ятати про "період вікна" - час з моменту інфікування до можливості виявити вірус становить 3-6 місяців. Тому лікарі рекомендують зробити повторний аналіз через 3 і 6 місяців після можливого зараження.

Симптоми

У багатьох ВІЛ-інфікованих людей не проявляються жодні симптоми аж до пізніх стадій захворювання. Насправді, вірус може жити в організмі впродовж аж 10 років, або й більше, не викликаючи жодних очевидних проявів. Надмірна втома, діарея, нудота, блювота, лихоманка та виснаження можуть бути серед симптомів, які хворі відчувають на пізніх стадіях – коли хвороба вже прогресувала. Ці симптоми зазвичай викликані опортуністичними інфекціями, з якими ослаблена імунна система не змогла боротись.

Протягом перших 2-х тижнів – 30 днів після зараження, дехто може відчувати гострі симптоми, схожі на симптоми грипу. Важливо пам’ятати, що не кожна інфікована людина відчуває ці симптоми. 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень